МЕТОДИЧНА СКРИНЬКА ФІЗРУКА

«Фізкультурний квест – оновлений формат традиційної гри у закладі дошкільної освіти»

Слайд 2 Наш дитячий життєвий досвід, емоції, враження, відкриття світу роблять нас тими, ким стаємо в дорослому житті, яким стане наше оточення, наше майбутнє.

Слайд 3 Насичене інформаційне середовище оточує сучасну дитину з самого народження,  дедалі більше місця в житті займають електронні гаджети. Сучасний педагог зобов'язаний йти в ногу з часом і застосовувати в своїй роботі інноваційні засоби навчання та розвитку. Мій вибір –  квест-технологія, яка останнім часом стала широко використовуватися педагогами закладів дошкільної освіти, як оновлений формат гри.

Кілька років тому квести перекочували з віртуальної реальності – численних комп'ютерних ігор, настільних ігор і літератури – в реальність цілком справжню і відразу завоювали шалену популярність у всьому світі як відмінний спосіб активно провести вільний час. 

Слайд 4 Квест-технологія створена у США в 1995 році дослідниками Берні Доджем і Томом Марчем, які вперше визначили методичні вимоги до організації і проведення квесту. У перекладі з англійської мови слово «aquest»– пошук – проблемне питання, спрямоване на пізнавальну та дослідницьку діяльність, розвиток критичного, логічного, аналітичного та творчого мислення дітей. В нашому випадку – пошук та виконання різноманітних цікавих завдань в закладі дошкільної освіти.

Слайд 5 Працюючи вихователем з фізичного виховання у закладі дошкільної освіти № 15 м. Кам’янця-Подільського, побачила ефективність такої форми як квест-технологія. Ця інноваційна технологія надає неоціненну допомогу педагогу,  урізноманітнює фізкультурно-оздоровчий процес, робить його незвичайним, цікавим, веселим, ігровим, таким, що запам’ятається маленьким вихованцям на все життя.

Слайд 6 Метою квест-гри – є розшифрування  певного місця на обумовленій території, виконання на цьому місці певних дій та отримання підказки до виконання наступного завдання. Під час проходження квесту задіяні розум дітей, їхні фізичні здібності, уява, пам’ять і увага. Збагачується словниковий запас: запам'ятовуються прислів’я, приказки, вірші, розповіді про відомих спортсменів, цікаві факти з туристичної роботи та природного довкілля.

Слайд 7 Відповідно до освітньої мети, дитячі квести допомагають реалізувати:

-         розвивальні завдання: в процесі гри у дітей відбувається підвищення освітньої мотивації, розвиток ініціативи і самостійності, фізичних якостей – швидкість, витривалість, гнучкість; творчих здібностей і індивідуальних позитивних психологічних якостей, формування дослідницьких навичок, самореалізація дітей;

-         виховні: формуються навички взаємодії з однолітками, доброзичливість, взаємодопомога та інші;

-         освітні: учасники засвоюють нові знання і закріплюють наявні.

Слайд 8 Під час фізкультурно-оздоровчої роботи використовую різні види квестів:

Ø лінійний – завдання потрібно розв’язувати одне за одним; гравці рухаються за заздалегідь спланованим маршрутом;

Ø штурмовий – гравці отримують завдання, підказки до його виконання, але спосіб розв’язання та маршрут обирають самостійно;

Ø коловий – маршрут має колову структуру. У цьому виді квесту беруть участь, як правило, кілька команд, що стартують із різних позицій і рухаються до фінішу кожна за власним маршрутом.

Слайд 9 Тривалість квест-гри становить:

     20-25 хвилин для молодших дошкільнят;

     30-35 хвилин для вихованців середнього віку;

     40-45 хвилин для старших дошкільнят.

Слайд 10 Щоразу, готуючи новий пригодницький квест для своїх вихованців, я обов’язково дотримуюся певних правил:

1.                Рухливі ігри, естафети та завдання повинні бути безпечними. (Неприпустимо давати завдання, які пов'язані з ризиком для здоров'я, наприклад, забратися на дерево, зістрибнути з великої висоти. Варто пам’ятати про страхування та нагадати вихованцям про правила самострахування).

2.                Запитання і завдання мають відповідати віку.

3.                Неприпустимо принижувати гідність дитини, якщо їй щось не вдається зробити краще за однолітків. Наприклад, дитина з недостатнім  фізичним розвитком, ще й сором’язлива, не може виконати фізичну вправу так швидко і вправно, як дитина з високим рівнем фізичного розвитку.

4.                Суперечки і конфлікти потрібно вирішувати тільки мирним шляхом.

Слайд 11 Для якісного проведення квесту проводжу   попередню роботу:

1.                Визначаю цілі і завдання.

2.                Готую місцевість до гри. Бажано, щоб діти про це не знали.

3.                Складаю план проходження етапів або карту маршруту. Можна провести маршрут за допомогою намальованих стрілок, обладнати етапи необхідними матеріалами і інструментами і на видних місцях (для дітей старшого віку в таємних місцях) залишити конверти із завданнями для проходження етапів.

4.                Формую склад учасників (педагоги, діти, батьки), розраховую кількість організаторів та помічників.

5.                Розробляю легенду гри, її формат і правила, пишу сценарій або конспект.

6.                Готую завдання і необхідний реквізит для гри.

7.                Організовую нагородження учасників квесту.

Слайд 12 Продумую і обговорюю майбутній квест з вихователями групи, музичним керівником та практичним психологом.

 Переглядаємо та аналізуємо усі етапи гри, враховуючи індивідуальні особливості дітей, відповідно до їх емоційного та фізичного навантаження.

Для успішного проведення квесту, дотримуюся основних етапів проведення гри.

Слайд 13 Перший етап – вступна частина

В цій частині ми вітаємося та знайомимося з учасниками; проводимо легкий інтерактив і фізкультурну розминку; формуємо команди (на випадок якщо вони не сформовані), їх назви і вибір капітанів; ознайомлюємося з правилами гри, правилами техніки безпеки та розпочинаємо гру.

Слайд 14 Другий етап – квестова частина

Діти отримують перше завдання, а далі почергове виконання наступних завдань; невелика перерва у вигляді ігрової частини, можлива танцювальна розминка; пошук фінальних завдань.

Для того, щоб квест був захоплюючим, і в той же час навчальним і розвивальним, я даю можливість всім учасникам проявити себе. Не можна сказати що квест – це пігулка для щастя і радості дітей, але близько 98% учасників отримає задоволення від гри у квест.

Слайд 15 Третій етап – заключний.

Для того, щоб діти виконали те чи інше завдання, їм потрібна мотивація. А це означає, що на фініші повинен бути приз. Це можуть бути вітамінні призи-заохочення, наліпки, медалі, тощо.

Під час заключного етапу здійснюється також нагородження учасників квесту, висвітлення повідомлень у ЗМІ про проведення квесту. Це можуть бути місцеві газети і журнали, періодичні педагогічні видання, сайти, інтернет блоги, соціальні мережі та конференції. Важливо пам’ятати усім педагогам!

Слайд 16 Під час своєї професійної діяльності я помітила, що іноді квест не дає можливості повноцінно розкрити хід дійства і ведучий квесту має право змінити його на свій розсуд для досягнення максимального сприйняття і активної участі вихованців.

Слайд 17Добре організована квест-гра – кращий засіб досягнення дітьми естетичної насолоди від творчого напруження своїх інтелектуальних та фізичних сил. Результат впровадження квест-технології – це вміння дітей  спілкуватися між собою, висловлювати власну думку, працювати не тільки самостійно, а й у команді, знаходити  спільну мову з різними людьми, пізнати один одного в умовах необхідності прийняття швидких рішень, знаходити вихід із складної ситуації,   прорахувати  свої дії на декілька кроків вперед.

Адже у грі задоволення приносить не тільки результат, але і процес його досягнення.

Слайд 18 Сподіваюся, що дана технологія допоможе вам, по-новому, організувати фізкультурно-оздоровчу роботу своїх вихованців. Бажаю вам творчих успіхів у роботі!

Презентація "Фізкультурний квест - оновлений формат традиційної гри в закладі дошкільної освіти"

 Методичні рекомендації щодо ведення фізкультурно-оздоровчої роботи під час повітряної тривоги

Базовий компонент дошкільної освіти як Державний стандарт є актуальним у будь-який час. Він утверджує політику держави в галузі дошкільної освіти. Заклади дошкільної освіти (далі — ЗДО) мають відповідати його вимогам і під час дії воєнного стану. Зокрема, під час організації освітнього процесу з дітьми будь-якої вікової групи ЗДО мають використовувати:

· ідеї гуманістичної педагогіки, спрямовані на гуманне ставлення до дитини;

·  теорію природовідповідності, за якою в дитини треба розвивати задатки та здібності, зберігаючи її природу; 

· ідеї патріотичного та громадянського виховання; 

· ідеї солідарної відповідальності держави, громади, родини, фахівців педагогічної освіти й інших професій, причетних до піклування, догляду та розвитку дітей раннього й дошкільного віку. 

Першочергові завдання 

Заклади дошкільної освіти мають стати осередками, які дають змогу дітям отримувати не лише знання та практичні вміння для життя, а й психолого-педагогічну підтримку, допомагати не втрачати відчуття приналежності до спільноти.

Враховуючи сьогоднішню ситуацію у нас в країні, усі працівники закладів дошкільної освіти є охоронцями життя, здоров’я позитивного психологічного стану своїх вихованців. На меті у кожного має бути, в першу чергу, захистити дошкільнят закладу у якому він працює.

Які ж першочергові дії саме інструкторів з фізичної культури під час повітряної тривоги?

План дій інструкторів з фізичної культури в разі евакуації за межі закладу (якщо укриття поза межами закладу)

Після сигналу «Увага всім» (звук сирени, сповіщення у відповідних мобільних додатках тощо) про надзвичайну ситуацію відповідальний сповіщує екстрені служби. Вихователі разом з інструктором з фізичної культури та працівниками закладу розпочинають евакуацію дітей за межі закладу.

Рішення про евакуацію, маршрут і місце евакуації ухвалює керівник закладу (Постанова КМУ «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій» від 13.10.2013 No 841). Керівник залишається в приміщенні закладу, поки не буде евакуйовано весь персонал і дітей.

1. Подайте дітям сигнал про евакуацію. Порахуйте дітей. Візьміть тривожну валізу. Для того щоб підвищити ефективність організації дітей під час евакуації, за потреби використайте евакуаційні канати.

2.Евакуюйте дітей запланованим маршрутом. У разі блокування основного маршруту використовуйте запасний.

3. Евакуюйте дітей до заздалегідь визначеного місця. Перевірте ще раз кількість дітей.

4. У разі відсутності когось із дітей повідомте адміністрацію.

5. Заспокойте дітей. Переконайтеся, що діти їдять і п’ють

6.  Повідомте інформацію про місцезнаходження дітей батькам.

7.  Перевірте наявність на верхньому одязі дітей бирок з відомостями про дитину, адресою проживання батьків і контактними номерами телефонів.

8. Залишайтеся в укритті, допоки не отримаєте подальшу інформацію від екстрених служб чи адміністрації закладу.

План дій інструктора з фізичного виховання   в разі укриття в приміщенні закладу

Після сигналу «Увага всім» (звук сирени, сповіщення у відповідних мобільних додатках тощо) про надзвичайну ситуацію відповідальний сповіщує екстрені служби. Вихователі разом з інструктором з фізичної культури та працівниками закладу розпочинають евакуацію дітей в укриття в приміщенні закладу. Рішення про евакуацію, маршрут і місце евакуації ухвалює керівник закладу (Постанова КМУ «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій» від 13.10.2013 No 841).

 Керівник залишається в приміщенні закладу, поки не буде евакуйовано весь персонал і дітей.

1. Подайте дітям сигнал про евакуацію. Порахуйте дітей. Візьміть тривожну валізу та супроводьте дітей в укриття.

2. В укритті проінструктуйте дітей, як розміститися в залежності від типу надзвичайної ситуації.

3.Перевірте наявність на верхньому одязі дітей бирок з відомостями про дитину, адресою проживання батьків і контактними номерами телефонів.

4. Перевірте ще раз кількість дітей. У разі відсутності когось із дітей повідомте адміністрацію. Сповістіть адміністрацію та батьків про виникнення надзвичайної ситуації.

5. Заспокойте дітей. Переконайтеся, що діти їдять і п’ють, якщо це можливо.

6. Залишайтеся в укритті, допоки не отримаєте подальшу інформацію від екстрених служб чи адміністрації закладу.

Примітка. Підготовлено відповідно до додатка 3 до листа МОН «Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні» від 02.04.2022 No 1/3845-22.

Поки усі вихованці і працівники закладу дошкільної освіти очікують на відбій повітряної тривоги (це може тривати досить довго),  потрібно  налагодити спільну роботу в укритті, для того щоб діти не відчували себе у небезпеці.

У нас в укритті створено міні-осередок фізкультурно-оздоровчої роботи. В цьому осередку знаходяться різноманітні спортивні та ігрові атрибути. За допомогою них діти з легкістю проводять свій час тут. Найбільш активно використовую:

•   м’ячі різного розміру;
•  повітряні кульки;
• серсо або кільцекиди ;
•  мішки – мішені;
•  м’ячики-масажери, суджок;
•  рюкзаки з туристичним приладдям;
• кольорові кубики;
•  обручі;
•  султанчики для ігор та загально розвиваючих вправ;
•  набір масок для рухливих ігор;
•  ящики з піском;
•   осередок води.

В залежності від частини доби, коли прозвучала сирена, проводжу з дітьми таку роботу, як:  руханки  з різними атрибутами .

Руханки

Руханки доцільно використовувати як самостійну форму роботи з фізичного виховання, адже потім ми використовуємо їх як складову заняття, розваги тощо. Під час руханок використовую бадьору або заспокійливу музику з різні предмети та матеріали:

· султанчики;

·    кеглі;

·  кубики;

·  мотузки;

·  скакалки;

· каштани;

· шишки;

·  камінці;

·  листя тощо.

Ігри малої та середньої рухливості

 Під час ігор малої рухливості діти виконують рухи у повільному темпі. В іграх середньої рухливості характер рухів — спокійний, що не потребує значного фізичного напруження та високої швидкості виконання. Чому саме ці види рухливих ігор використовую у своїй роботі? Тому, що для проведення ігор малої та середньої рухливості не потрібен великий простір. Їх можна організовувати в укритті, за столом, під навісом. Ігри малої рухливості сприяють розвитку пам’яті, кмітливості і спостережливості. Повільний темп сприяє удосконаленню координації рухів і рухових умінь.

Наведу приклад рухливих ігор за столом, які дуже полюбилися вихованцям нашого закладу. Метою таких ігор є: сприяння зняттю розумового та психічного навантаження розвиток уваги та зосередженості.

Рухлива гра №1 «Видуй кульку з чашки». У чашку я кладу м’ячик для настільного тенісу і ставлю її на стіл. Діти роблять глибокий вдих, нахиляються над чашкою і дмухають в неї так сильно, щоб м’ячик вилетів із чашки.

Рухлива гра №2 «Накинь кільце». До палички завдовжки 30-40 см я прив’язую шнурок завдовжки 20-30 см, на кінці якого прикріплюю невеличке кільце. На стіл ставимо основу від дитячої пірамідки (підставка зі стержнем). Діти накидають кільце на цю підставку.

 Рухлива гра № 3 «Збери брусочки». Разом з дітьми розкладаємо на столі дерев’яні брусочки завдовжки 5-6 см. Діти піднімають їх зі столу двома сусідніми пальцями, наприклад вказівним і середнім, та складають у відерце.

Основні рухи 

Тривале перебування в укритті дозволяє разом з дітьми удосконалювати техніку виконання основних рухів, таких як: стрибки, метання, ходьба, тощо. Виконуємо вправи метання на влучність, стрибки із обруча в обруч, вправи із ходьби, вправи з м’ячем)

Здоров’язберігаючі технології

Пісочна терапія Використовуємо пісочну терапію, для дітей ігри з піском завжди цікаві і захоплюючі. В укритті маємо невеликий ящик-куб у якому діти із захопленням перетворюються на археологів та шукачів скарбів.

Арттерапія Цей метод є сучасною та ефективною технікою у системі психокорекційних заходів, адже вона немає протипоказань. Він передбачає співпрацю інструктора з фізкультури разом із психологом. Дітям подобаються вправи такі от як: вправа «Сонячні промені». Ми уявляємо разом з дітьми, що кожен з нас – це сонечко від, якого відходять промені. Ваше завдання намалювати від центру аркуша до краю проміні кольоровими олівцями. Потім серед багатьох піктограм треба вибрати те обличчя, яке відображає ваш настрій.

Або ще ось така вправа малюнок «Портрет». Заздалегідь готуємо заготовки-аркуши з формою обличчя, силуетом людини, фарби і пензлики Запитуємося у вихованців про настрій: який буває настрій у людини? (Діти відповідають). Кожен з нас попробує розмалювати силует людини такими фарбами, якими можна передати ваш настрій. Готові силуети вже є, беріть пензлики і починайте малювати». Діти з захопленням фантазують і розмальовують портрети. Після таких вправ діти психологічно розвантажуються, а практичний психолог має можливість аналізувати настрої дітей їх рівень тривожності, тощо.

Психогімнастика Психогімнастика включає спеціальні  дихальні вправи, етюди, вправи, ігри, спрямовані на розвиток і корекцію різних аспектів психіки дитини, її пізнавальну, емоційну, особистісну сфери.  Мімічні та пантомімічні етюди використовую для вираження окремих емоційних станів і почуттів, а також для розвитку уваги і пам'яті. Найбільше дітям подобається психогімнастична вправа «Лагідне кошеня» Мета: вираз задоволення, радості. Дитина уявляє у себе на руках кошеня, яке лащиться, муркоче. А потім сама стає цим кошеням і підставляє голову дорослому, щоб той його погладив, приголубив.

Використовуючи такі різноманітні засоби і вправи під час повітряної тривоги у дітей зникає відчуття небезпеки, тривоги, страху.

Нажаль, перебування в укритті завжди супроводжується тривогою не лише у самих дітей, а й у працівників закладу. Як підтримати дитину в такій складній для неї ситуації:

·        висловлюйте згоду, концентруйте увагу дитини на буденних, звичайних справах і при цьому формуйте в неї впевненість у правильності власних дій. Для цього використовуйте висловлювання-згоду. Цей тип висловлювання формулюйте за допомогою позитивно забарвлених слів і фраз, як-от: «я теж вважаю, що це дуже добре/вдало/цікаво»,«щоразу в тебе виходить ліпше» тощо.

·        Підбадьорюйте дітей, підтримуйте їх словами: «Разом ми переживемо цей складний час і все буде добре».

·        Схвалюйте, щоб позитивно оцінити особистість дитини в цілому, виявити доброзичливе, емоційно-ціннісне ставлення до неї: «Максимко, ти дуже сміливий хлопчик», «Наталочко, дякую тобі за допомогу й підтримку».

·        Застосовуйте позитивну випереджувальну оцінку. Налаштовуйте дитину на успішну діяльність. Щоб зумовити позитивні зміни в її станах, діях, поведінці, використовуйте висловлювання, що містять позитивні випереджувальні оцінки: «Я впевнена, що ти впораєшся з усіма труднощами»

 

 

Що таке імунна гімнастика?

Імунна система влаштована складно, але стратегія її дій проста: розпізнати ворога, мобілізувати сили та знищити його. І поки в організмі дотримується баланс, задуманий природою, ми захищені від багатьох неприємностей.

Дослідження імунної системи показали, що природний механізм, який веде спостереження за імунітетом людиною - це емоції. Позитивні емоції змушують імунну систему підтримувати баланс, корисна мікрофлора загальмовує процеси старіння і не дає розвинутися багатьом патологіям. Усілякі палички та коки (приклад, золотистий стафілокок), що живуть в організмі будь-якої людини, вважаються умовно-патогенною флорою. Поки їх колонії не перевищують «критичної маси», вони абсолютно нешкідливі.

Однак якщо захисні функції організму ослаблені в результаті негативних емоцій до того ж людина починає приймати велику кількість ліків, різних «таблетированих» вітамінів, харчових добавок тощо, ці мікроорганізми починають посилено розмножуватися і негативно впливати на роботу будь-якого органу, наприклад кишечника. Більше 100 трильйонів бактерій мешкають в кишечнику, і їх кількість залишається незмінною. Кількість корисних і шкідливих бактерій збільшується тільки за рахунок витіснення «ворогів», будь-яке відхилення від нормального кількісного і якісного складу кишкової мікрофлори - це вже дисбактеріоз.

Кожна людина народжується з вродженим імунітетом. Набутий імунітет, як вказує назва людина здобуває протягом життя. При народженні її імунна система ще не контактувала із зовнішнім світом, і не має «пам'яті» про різноманітні антигени. Вона навчається реагувати на кожен новий антиген, з яким стикається конкретна людина, і запам'ятовує його, тому придбаний імунітет дуже специфічний.

Клікайте по ссилці ⇒  Комплекс вправ для зміцнення імунітету 

Який вид спорту

обрати для дитини ?

Чи потрібен дитині спорт?

Усі батьки мріють, щоб їхня дитина ста­ла сильною, упевненою в своїх силах лю­диною, стійкою до невдач, самостійною, незалежною, наполегливою у досягненні цілей, здоровою фізично і психічно.

За статистикою, чим активніше дитина займається фізичними вправами у 5-8 ро­ків, тим менше ризик хвороб серця у май­бутньому, проблем з хребтом, зайвою вагою, порушенням кровообігу (вегето-судинна дистонія). Є й психологічні плюси: спорт навчає перемагати і програвати, планувати час, дотримуватися дисципліни.

І тут постає нова проблема — проблема вибору.

Спорт чи фізкультура?

Насамперед батьки мають визначитись: чи хочуть вони зробити з дитини спортсмена, чи просто здорову, фізично розвинену люди­ну. Це і є різниця між професійним спортом і фізкультурою, тобто спортом заради здо­ров'я. Як кажуть у народі, «фізкультура лікує, а спорт руйнує». Спортом займаються заради результату, а фізкультурою — щоб бути здоровим.

Попри плюси, там не бракує й мінусів. Насамперед це травми, без яких не обходить­ся жодна спортивна кар'єра, і надмірні на­вантаження, що спри­чиняють проблеми зі здоров'ям у майбут­ньому. Спортивні єди­ноборства (бокс, кара­те тощо) — це удари по голові, струси мозку; боротьба (дзюдо, віль­на боротьба) — виви­хи суглобів; футбол — травми ніг, важка атлетика — надмірне навантаження хребта і суглобів, слабке серце; легка атлетика — навантаження на суглоби ніг; художня гімнастика і хокей — лідери з травматизму. Проте ці проблеми виникають тоді, коли спорт заради здоров'я перетворюється у спорт заради результату. Тож батьки мають контролювати ситуацію і зробити вибір.

Натомість плавання, східна гімнастика (ушу, цигун) і танці — ідеальні види спор­ту для гармонійного розвитку всього орга­нізму.

Якщо ж ви хочете, щоб малюк просто гармонійно фізично розвивався — відведіть його у спортивну секцію, фітнес-клуб, басейн. Проте в обох випад­ках треба все одно вибрати — вид спорту. Однак перед цим вибором слід визначитися з 2 чинниками: вік, з якого починати спор­тивні заняття, стан здоров'я дитини та її бажання займатися.

З якого віку можна займатися спортом?

Головне завдання батьків — не нашко­дити здоров'ю дити­ни у прагненні його покращити, адже над­мірні навантаження негативно вливають на фізичний і психологічний розвиток малюка

з 3-х років можна хо­дити на плавання (з батьками, з 7 — без), танці, ди­тячий фітнес, ушу;

4-5 років — теніс, єди­ноборства, хокей, фігурне катання, лижі;

з 6 років — акробатика, футбол, художня гімнастика;

з 7 років — велоспорт, аеробіка, синхронне плавання;

з 8 років — волейбол, баскетбол, гольф;

з 9 років — біатлон, сноуборд, регбі;

з 10 років — легка атлетика, фехтування, кінний спорт

з 12-13 років — бокс.

Для дітей з ослабленим здоров'ям підій­де плавання з полегшеним режимом трену­вань, проте якщо вона має захворювання дихальних шляхів, слід порадитися з лікарем, і взагалі якщо має будь-які проблеми зі здоров'ям — обов'язково порадьтеся з лі­карем щодо того, які навантаження їй не зашкодять. Танці — єдиний вид занять, де нема явних протипоказань.

Спорт взагалі протипоказаний, якщо ди­тина має проблеми з серцем, порушення судинної системи, хронічні захво­рювання органів дихання і травлення.

Бажання дитини, її особистість і види спорту

Щоб від спорту була користь, дитина має отримувати задоволення від занять. А для цього вид спорту має пасувати інди­відуальному типу особистості, характеру, нахилам, фізичним даним, а не амбіціям батьків, та навіть амбіціям самої дитини: прийшов малюк на тренування, походив і кинув. І не треба його сварити, натомість підказати, в якому виді спорту йому буде комфортно, і тільки тоді він зможе досягнути успіхів.

Якщо малюк екстра­верт, комунікабельний, не соромиться, то досягне успіхів у швидкісно-силових ви­дах спорту, (боротьба, лижі, легка атлетика, ак­робатика, гімнастика, те­ніс, танці, ковзани) — як­що він лідер і не хоче ні з ким ділитися перемогою, і командних, (футбол, хокей тощо) — якщо не має лідерських задатків. Єдиноборства підходять гіперактивним, аг­ресивним дітям, де вони можуть витратити зайву енергію та агресію.

Якщо дитина не хоче займатися спортом, не варто її змушувати. Для здоров'я достатньо гуляти, бавитися надворі, ходити пішки. Басейн і кінний спорт помічні для ді­тей з підвищеною збудливістю, різкими емоційними реакціями. Вода і спілкування з кіньми заспокоює, знімає стрес.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мультфільм, який вбереже ваше здоров'я. Будьте усі здорові!

Фізкультурно-оздоровча робота влітку

Літо – це пора канікул, час для оздоровлення та відпочинку. Сонечко кличе всіх на свіже повітря.Наші педагоги разом з вихованцями радіє сонячним промінчикам.
Саме влітку слід розпочинати рішучі дії задля зміцнення здоров'я дитини. Невід’ємним компонентом літнього оздоровчого періоду є загартовування. Сонце, повітря і вода – основні та найдієвіші його засоби.

У процесі загартування повітрям, сонцем, водою підвищується стійкість дитячого організму до змін у навколишньому середовищі, тренується реакція на перепади температури. Загартування поліпшує обмін речовин, благотворно позначається на роботі дихальної, серцево-судинної систем та підвищує м'язовий тонус. Заклад дошкільної освіти хоче бачити наших діток гарними, щасливими і насамперед здоровими, тому робимо для цього все від нас залежне.

У своїй роботі я завжди керуюся Інструктивно-методичнийми рекомендаціями "Організація фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах" 

 Інноваційна діяльність у фізкультурно-оздоровчі роботі в сучасному закладі дошкільної освіти

В Україні завершено перший етап трансформацій. Подальша логіка розвитку суспільства є логікою інноваційних реформ, серед яких значну роль відіграють реформи освіти.

Створення єдиного освітнього простору в рамках ЄС, а також Болонський процес сприяли справжньому «вибуху» інноваційних процесів в освіті України.

Сьогодні школи, дошкільні заклади, їх керівники та колективи прагнуть знайти своє обличчя, стиль роботи. Для цього вже є певні умови: створені варіативні комплексні програми, ініційовані МОН України, які доопрацьовуються і перевидаються, створюються авторські національні програми, педагогам надано право вибору методик, засобів організації навчально-виховного процесу з дітьми. Крім того, з’явились педагогічні колективи, що втілюють в життя ідеї М. Монтессорі,

С. Русової, В. Сухомлинського та інших видатних педагогів. Вони укладають свої статути на основі концепцій цих педагогів та інших інновацій.

Звичайно, є інновації, а є міфи про інновації (профанації).

Інноваційну діяльність в освіті регламентує ряд нормативних актів, а саме: Закон України «Про інноваційну діяльність» (2002), Положення про порядок здійснення інноваційної діяльності (2000) та Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад (2002).

В Законі України «Про інноваційну діяльність» визначені правові, економічні та організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності в Україні, зокрема і в освітній галузі, а отже, спрямований на підтримку розвитку не лише економіки, а й освіти, науки, культури держави інноваційним шляхом.

Відповідно до норм Закону України «Про інноваційну діяльність», інновації — це новостворені, застосовані чи вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукція, послуги, рішення, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва, соціальної сфери.

Що ж стосується інноваційної діяльності інструкторів з фізичної культури я подала у виступі «Реалізація напрямів інноваційної діяльності дошкільного закладу в контексті фізкультурно-оздоровчої роботи» та мультимедійна презентація-супровід виступу по інноваційній діяльності під час фізкультурно-оздоровчої роботи в сучасному закладі дошкільної освіти

           Одним із  основних завдань, визначених Законом України «Про дошкільну освіту» є збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини.

Фізичне виховання підростаючого покоління є одним із найважливіших напрямів сучасної дошкільної освіти. Воно спрямовується на збереження і зміцнення здоров’я дошкільників, своєчасне формування у них життєво важливих рухових умінь і навичок, розвиток фізичних якостей, забезпечення належного рівня фізичної підготовленості й фізичної культури взагалі, ознайомлення із будовою і основними функціями свого тіла, виховання стійкого інтересу до рухової активності, вироблення звички до здорового способу життя.

Пріоритетність фізичного розвитку дітей визначається чинними нормативно-правовими документами дошкільної галузі – Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про фізичну культуру», «Про охорону дитинства». Цими документами держава гарантує усім дітям дошкільного віку реалізацію прав на охорону життя і здоров’я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу, забезпечення раціонального харчування, сприяє створенню безпечних умов для формування всебічно розвиненої життєвокомпетентної особистості в процесі суспільного і родинного виховання тощо. 

Фізична культура - частина загальної культури, сукупність матеріальних та духовних цінностей суспільства, які створюють­ся та використовуються ним для фізичної досконалості людини. Вона історично зумовлена і змінюється на кожному новому етапі розвитку суспільства. До матеріальних цінностей належать: спортивні споруди (стадіони, спортивні зали, басейни, фізкуль­турні майданчики та ін.), фізкультурне обладнання та інвентар, а також рівень фізичної досконалості дитячого та дорослого насе­лення, включаючи їх спортивні досягнення та ін. До духовних цінностей належать соціальні, політичні та практичні досягнення в галузі фізичного виховання.

Фізичне виховання - це організований педагогічний процес, спрямований на морфологічне і функціональне удосконалення організму людини, формування і поліпшення її основних життєво важливих рухових вмінь, навичок і пов'язаних з ними знань. Фізичне виховання в дитячому садку як цілеспрямований педагогічний процес здійснюється всією системою організаційних форм, які передбачено програмою (щоденні заняття фізкультурою, ран­кова гімнастика, рухливі ігри та ін.).

Фізичний розвиток - це процес становлення та змін біологічних форм та функцій організму людини під час її індивідуального життя. Він оцінюється рівнем антропометричних та біометричних показників (маса та довжина тіла, окружність грудної клітки та ін.), фізичних якостей (швидкості, спритності, сили, витривалості, гнучкості), показників формування постави (вигинів хребта, відстані між кутами лопаток та ін.).

Фізична підготовка – цим терміном визначають прикладну спрямованість фізичного виховання щодо трудової або іншої діяльності людини (наприклад, фізична підготовка моряка, спорт­смена, космонавта та ін.). «Загальна фізична підготовка» - це процес фізичного виховання, що створює загальні передумови для високопродуктивної праці людини. «Спеціальна фізична підго­товка» спрямована на підготовку людини до професійної та спортивної діяльності.

Рухова підготовленість – зумовлює рівень розвитку рухових умінь та навичок, фізичних якостей, що задовольняють вимоги спортивної класифікації (для спортсменів), шкільної програми з фізичної культури (для учнів шкіл). Для дітей дошкільного віку розроблені нормативні показники з усіх основних видів фізич­них вправ та вимог щодо якості їх виконання, які визначені програмою виховання для дитячих садків.

Фізкультурна освіта – цим терміном визначають рівень знань з фізичного виховання, рухових і гігієнічних вмінь та навичок. Цей термін запровадив П.Ф. Лесгафт, вважаючи, що фізичне ви­ховання має на меті не лише зміцнення фізичних сил людини, а й накопичення нею спеціальних знань, вмінь та навичок.

Фізична досконалість – передбачає міцне здоров'я, гармонійний фізичний розвиток та всебічну фізичну підготовленість людини до життя, праці та захисту Батьківщини. У людей різних професій, статі, віку фізична досконалість має свої специфічні особливості. Кожна історична епоха створює свій ідеал фізичної досконалості людини. Тому що в цьому відображаються умови економічного та соціального життя людей, їхнього світогляду.

Фізичні вправи – це рухи, рухові дії, а також складні види рухової діяльності (рухові та спортивні ігри), які відібрані засобами для вирішення завдань фізичного виховання. Термін «вправа» застосовується також для визначення процесу багаторазового повторення рухових дій.

Спорт – це спеціальна діяльність, спрямована на досягнення у якому-небудь виді фізичних вправ найвищих результатів, які виявляються у процесі змагань. Спорт не може існувати без інтенсивної підготовки. Характер її визначається видом спортивної спеціалізації, яка здійснюється на базі загальної фізичної підготовки. У дитячому спорті ця властивість реалізується з акцентом на більш широку та тривалу підготовку.

Кожен успішний фахівець з фізичної культури в закладі дошкільної освіти завжди, під час організаційної діяльності  з дітьми, керуватися основною загальноприйнятою методикою. Адже фізична культура - це дисципліна і безпека. Тому  всім раджу книгу Теорія іметодика фізичного виховання дітей дошкільного віку

Схема роботи  для зміцнення та збереження здоров’я вихованців